10 цікавих фактів з життя та творчості Осипа Маковея

   Ще з часів навчання в університеті Осип Маковей захопився дослідженням мовної сторони творів і часто занотовував у щоденнику не лише свої враження, а і залишав нотатки типу «А мова яка гарна!» чи «Твір хороший, а от мова карикатурна».
   Маковей часто у своїх статтях писав про важливість перекладу творів української мовою, оскільки літературні твори є надбання цілого людства, а не лише якоїсь конкретної нації.
Під час викладання в університеті Маковей продовжував серйозні наукові студії і здобув ступінь доктора філософії  Чернівецькому університеті за монографію про Пантелеймона Куліша, яка згодом вийшла окремим виданням.
   За серйозні наукові праці в 1903р. Маковея в Науковому товаристві Шевченка  вибрали «дійсним членом по філологічній секції», але це не давало йому можливості працювати головним учителем семінарії, лише помічником учителя.
   Життєві обставини змушують Осипа Маковея переїхати в 1910р. до Львова і викладати в жіночій учительській семінарії, але це не заважає йому займатись активною творчою діяльністю.
Та під час перебування у Львові теж було не все так гладко. Політична діяльність Осипа Маковей не подобалась львівським політичним противникам. Через цькування письменнику вкотре довелось покинути місце праці. На цей раз його перевели на роботу у семінарію в Заліщиках.
   Під час Першої світової війни Осип Маковей служив в армії. Війна негативно вплинула на його здоров’я. Згодом він писав дружині Ользі, що під час війни зрозумів, як мало йому потрібно для життя і що краще б жити десь на хуторі біля міста. Після повергнення з війни Маковей залишився працювати у Заліщиках, хоча йому пропонували більш високооплачувану посаду. Він прагнув реорганізувати семінарію, аби жінки теж мали можливість вчитись.
 Ольга Кобилянська свого часу писала в автобіографії, що Осип Маковей відіграв значну роль у її відкритті як письменниці. Та і не тільки в її, а ще в декількох відомих персоналій.
Редакторська робота Маковея теж залишила певний слід в літературі тієї доби. Зокрема, він високо оцінив ніцшеанські мотиви «Царівни» О. Кобилянської, яку навчав прагнути до вищих ідеалів.
   Осип Маковей у своїй белетристиці також звертався до образка, самостійно визначаючи піджанр, наприклад «Протекція». Видова віднесеність твору українським письменником збігається із формулюванням І.Денисюка, що охарактеризував образок як „викристалізований жанр, просторово обмежений фрагмент,сцена, силует однієї постаті чи групи з більш-менш статичною конфігурацією, яку б можна закріпити настроєм одного моменту”